НБУ озвучив 5 головних проблем українського ринку праціНБУ озвучив 5 головних проблем українського ринку...

Роботодавцям
5 місяців тому
794

Пандемія COVID-19 внесла негативні поправки в обстановку ринку праці України, однак, як вважає Нацбанк, спалах вірусу — це вторинний аспект нестабільності з працевлаштуванням. Голова НБУ Яків Смолій на конференції «Ринок праці і монетарна політика» назвав 5 проблемних аспектів на ринку праці країни, які перешкоджають економічному прогресу і макроекономічної стабільності.

№ 1. Українським шукачам не вистачає навичок

Голова НБУ вважає, що навички і компетенції українських претендентів не відповідають очікуванням роботодавців. У 2019 проводилося опитування підприємців, третина з яких стверджували, що їх виробничі плани не реалізуються повноцінно через нестачу компетентних співробітників. Яків Смолій припускає, що саме через нестачу навичок у претендентів в 2019 році збільшилось число безробітних. Також голова НБУ відзначив, що відсутність ключових компетенцій у працівників пов’язано з тим, що система освіти України значно відстає від науково-технічного прогресу і глобалізації. Тому третина українців, які закінчили ВНЗ, працюють на спеціальностях, де не вимагають диплома. В Україні, щодо європейських країн, показник, який вказує, що люди з вищою освітою займають робочі місця, де не потрібен диплом, — один з найбільш високих.

№ 2. Низька продуктивність праці

За останні 15 років продуктивність праці в Україні зросла, але, незважаючи на це, як і раніше тримається на низькому рівні. Статистика Міжнародної організації праці (МОП) показує, наскільки низька у нас продуктивність праці: Україна не входить навіть до першої сотні країн світу. Глава НБУ зазначив, що в 2019 році продуктивність праці України значно поступалася не лише країнам ЄС, а й кільком країнам пострадянського простору.

№ 3. Населення зменшується і старіє

За статистикою Світового банку, Україна входить до двадцятки країн за швидкістю скорочення населення, займає 12 місце. Виходить, що у середньому кожні 10 працівників в Україні забезпечують виплатами 11 пенсіонерів. Це призводить до того, що Пенсійний фонд завжди потребує додаткових субсидій з державного бюджету. Такі обов’язкові дотації держави до Пенсійного фонду вилучаються з держкоштів, які призначені на інвестиції в освіту. Потреба в обов’язкових державних дотаціях для виплат пенсій призводить до мізерних темпів зростання структурного ВВП. Вагоме податкове навантаження на працівників, які офіційно працевлаштовані, призводить до зростання рівня неофіційної зайнятості. Наприклад, в 2019 році кількість українців, які працюють неофіційно, склало близько 20%. МОП прогнозує, що через 4 роки зайняте населення буде сплачувати податків більше на 6%, які підуть на забезпечення соціальних утриманців.

№ 4. Трудова міграція

Однозначної статистики про кількість українців, які виїхали на заробітки, немає. За приблизними розрахунками, аж 3 млн українців стали трудовими мігрантами, і більшість — це сезонні працівники. Через масову тенденцію трудової міграції українська економіка отримує подвійний удар: знижується кількість і якість трудових ресурсів, а також економіка країни стає залежною від потоку грошових коштів з-за кордону. У світових масштабах Україна стоїть на 12 місці по числу вхідних транзакцій і входить у топ-15 за співвідношенням цих сум до ВВП.

№ 5. На ринку праці домінує чоловіча робоча сила

Відносно Європи, в Україні жінки недостатньо причетні до загальної кількості робочої сили. Показник участі чоловіків на ринку праці дорівнює 65%, а рівень участі жінок у робочій силі — 49%. Це обумовлено тим, що послуги з догляду за дітьми важкодоступні. Якщо дітей не вдається влаштувати до навчально-виховної організації, жінка змушена перебувати вдома, а вакансій з дистанційною зайнятістю мало. Знижений рівень участі жінок у робочій силі позначається на тому, що падає показник потенційного зростання ВВП.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал та будьте в курсі нових статей та інших цікавих матеріалів